На Смотричі знайшли нову печеру «Дземброня» — можливо, найглибшу в Карпатах

Що знайшли

На горі Смотрич у Чорногорі (Івано-Франківщина) спелеологи виявили нову вертикальну печеру глибиною близько 30 метрів. Її назвали «Дземброня» — на честь розташованого поруч села. Про відкриття Укрінформу розповів спелеолог, віцепрезидент Української спелеологічної асоціації Юрій Касьян.

«Припускаємо, ця печера може стати найглибшою печерою Карпат. Адже її глибина сягає 30 метрів, а можливо, навіть більше. Це достатньо багато, як для карпатських печер із пісковику», — сказав він.

Як спускалися

Подробиці експедиції асоціація оприлюднила у своєму звіті, про який писало видання IfNews. Під час першої спроби розвідники спускалися без спеціального спорядження й дійшли приблизно до 16 метрів. Далі шлях перегородив вертикальний колодязь, і продовжувати без мотузки було надто ризиковано.

Через два тижні команда повернулася вже зі спорядженням. Але на глибині 25 метрів мотузка закінчилася, а далі йшла вузька тріщина. Спелеологи розібрали кам’яний завал, потрапили в продовження печери й вийшли до чергового колодязя. Печера тягнулася далі, проте мотузок більше не було. Як визнають в асоціації, ніхто не очікував стільки вертикальних ділянок. На оприлюднених кадрах видно, як дослідники долають вузькі кам’яні проходи й вертикальні колодязі.

Чому це цікаво

Карпатські печери здебільшого утворені в пісковику, і глибокі серед них трапляються рідко — саме тому, за словами Касьяна, 30 метрів для такої печери вже чимало. «Дземброня» досі не пройдена до кінця, тож справжню глибину покажуть наступні експедиції. «Будемо продовжувати її досліджувати», — пообіцяв спелеолог.

Знахідка на Тернопільщині

Ще одне відкриття зробили в іншому куточку заходу України — у гіпсовій печері «На Хомах» біля села Кривче Чортківського району. Там дослідники знайшли новий відрізок завдовжки близько 50 метрів.

За словами Касьяна, спелеологам ця печера відома з 1960 року, а місцевим жителям — здавна. Її вважали невеликою: 140 метрів. Проте приблизно за два кілометри розташована печера Кришталева завдовжки понад 20 кілометрів. Тернопільський обласний центр туризму називає Кришталеву однією з найбільших гіпсових печер Європи; її досліджена довжина — 23 кілометри, а для відвідувачів там діє освітлений маршрут завдовжки 2,5 кілометра. Відома вона з 1721 року, а температура в ній увесь рік тримається на рівні близько +10,6 °C. Оскільки «На Хомах» лежить у тому самому масиві, дослідники припускають, що вона може бути фрагментом значно більшої системи, ходи якої тягнуться на десятки кілометрів.

Робота лише влітку

Цього року до «На Хомах» провели три наукові експедиції. Під час третьої команда пройшла вузьку ущелину, розширила її, розчистивши каміння, і відкрила новий хід. Далі натрапили на чергове звуження. Роботу продовжать після зими: у печері зимують кажани, тому досліджувати її можна лише в теплу пору року.

У вже відомій частині печери в кількох місцях помітили зображення тризубів. «Ми знаємо, що в багатьох печерах переховувалися повстанці в 40-х роках. Ймовірно, печера „На Хомах“ також була для них прихистком», — сказав Касьян.

Що далі

Обидві печери залишаються недослідженими до кінця. На Смотричі спелеологам потрібно більше мотузок і спорядження для нових колодязів, а на Тернопільщині — дочекатися наступного теплого сезону.