У Львові завершили ексгумацію: знайдено останки 132 польських і німецьких військових 1939 року

Що сталося

На Голосківському кладовищі у Львові українські та польські фахівці завершили ексгумаційні роботи. Як розповів Укрінформу керівник Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач, знайдено останки 115 вояків Війська Польського та 17 солдатів 1-ї гірської дивізії німецького Вермахту, які загинули восени 1939 року в боях за Львів.

«Зараз ми загортаємо могили і розрівнюємо територію. Українські і польські антропологи та судмедексперти продовжують дослідження останків та відбір зразків для ДНК-експертизи», — сказав Горбач.

Історичний контекст

У вересні 1939 року в передмістях Львова точилися бої між Вермахтом і Військом Польським, зокрема на території Голоска Великого. Загиблих польських вояків поховали на місцевому цвинтарі. Як нагадує PAP із посиланням на польський Інститут національної пам’яті (IPN), Голоско Велике увійшло в адміністративні межі Львова у 1958 році.

Під час пошуків 2010 та 2019 років на кладовищі виявили 110–120 індивідуальних поховань польських вояків, загиблих у боях проти німецьких частин, що оточили Львів із заходу та півдня. Поточні роботи стартували 25 серпня; у них брали участь близько 30 фахівців з обох країн.

Що з’ясували науковці

Антропологиня меморіально-пошукового центру «Доля» Ольга Мінейко розповіла, що всі останки належать чоловікам, більшості з них було 20–30 років, старших за 40 не було. Частину загиблих, судячи зі стану зубів, щойно призвали під час мобілізації кінця серпня — початку вересня 1939 року. У більшості виявлено сліди вогнепальних та уламкових поранень — переважно нижньої щелепи, грудної клітки, ребер і рук. За розташуванням травм, каже вона, ці люди загинули у відкритому бою.

Горбач пояснював, що стан поховань загалом добрий: ґрунт тут має низьку кислотність, тож збереглися навіть найдрібніші кістки. Лише ями з німецькими солдатами частково пошкодили ще за радянських часів, коли тут прокладали водогін.

Знахідки

У похованнях знайшли взуття, ґудзики, пряжки, частини ременів, металеві каски, годинники, ручку, олівці, католицькі медальйони та вервиці, православний хрестик. За даними IPN, які наводить PAP, уже в середині вересня зафіксували 1760 предметів.

Найціннішими для ідентифікації є жетони-смертники: на них вказували ім’я, прізвище, віросповідання, рік і місце народження. Але таких жетонів знайшли лише по шість у польських і німецьких військових — імовірно, їх зняли з тіл перед похованням. Тож ключову роль відіграватиме ДНК: зразки відвезуть до лабораторії в Польщі, і якщо знайдуться родичі загиблих, їхні імена можна буде встановити. «Це у нашій роботі є найцінніше», — каже Мінейко.

Що далі

Польських вояків перепоховають на кладовищі в Мостиськах, де у 2015–2016 і 2025 роках уже перепоховали близько 200 польських солдатів. Останки німецьких військових передадуть німецькій спілці з догляду за військовими похованнями, їх перепоховають на збірному цвинтарі в селі Потелич на Львівщині.

Роботи проводилися за домовленостями Українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті. З українського боку їх виконувало товариство «Пам’ять», з польського — IPN і Вроцлавський медичний університет. Як нагадує «Еспресо.Захід», це вже другий етап спільних досліджень у Львові: у 2025 році на Збоїщах знайшли останки 34 військових, яких у листопаді перепоховали в Мостиськах.